опір
ОПІР, опору, ч. 1. Дія за знач. опиратися 3. Весна остаточно перемогла опір зими і зігрівала землю теплом, квітчала цвітом (Дмит., Наречена, 1959, 169).
[Іти, піти] по лінії (лінією, по шляху, шляхом) найменшого опору; Стати на шлях найменшого опору - вибирати найлегший спосіб розв'язання чого-небудь, ухилятися від чогось важкого, неприємного. Деякі хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують специфічні умовності балету, механічно зображають у ньому життєві ситуації (Мист., 1, 1959, 30); Чинити (учинити і т. ін. ) опір; Ставити опір; заст. Стояти (стати, іти і т. ін. ) [в, на] опір - рішуче протидіяти кому-, чому-небудь; наполегливо боротися, змагатися з ким-, чим-небудь. Отямившись після перших ударів у дні прориву, ворог чинив дедалі упертіший опір (Гончар, III, 1959, 225); [Золотницький:] Не важтеся опір моїй волі і моєму декретові ставити! (Гр., II, 1963, 548); Він же був лікар, він завжди повинен бути на посту - біля ліжка хворого.., щоб стати в опір невблаганній смерті з косою... (Смолич, Мир.., 1958, 24); Коли б люди своїм мордуванням і мукам всякчасним Бачили певний кінець, то якось би вони спромоглися Стати на опір погрозам жерців та страханням поетів (Зеров, Вибр., 1966, 126).
2. Здатність протистояти, протидіяти кому-, чому-небудь, боротися, змагатися з кимось, чимось. Покинувши глибінь, В борні стомившися, рибина тратить опір... (Рильський, II, 1946, 152).
3. спец. Властивість, здатність чого-небудь протистояти певним впливам, змінам, а також сила, ступінь такого протистояння. Інструментальні матеріали повинні добре чинити опір спрацьованості (Токарна справа.., 1957, 62); При вийманні вугілля комбайнами ознакою міцності є опір вугілля сколюванню і роздрібненню (Техн. нормув.., 1958, 50); // Сила протидії провідника рухові електричного струму в ланцюзі. Кожна з порід відрізняється своїм електричним опором, властивим лише їй (Наука.., 11, 1965, 32).
Опір матеріалів: а) здатність матеріалів протидіяти зміні їхньої форми; б) наука про міцність і види деформації матеріалів та елементів конструкцій машин і споруд. - Справді, я обмежений тип, - картав себе безжально Передерій, сидячи в аудиторії і слухаючи лекцію з опору матеріалів (Рибак, Час.., 1960, 278); Кафедра опору матеріалів.
4. Елемент електричного ланцюга, який дозволяє регулювати силу струму в ланцюзі. Бригада монтажників достроково встановила 9 магнітних станцій і близько 70 ящиків опору (Наука.., 6, 1956, 15).
5. діал. Опора. Ногами сував [Панько] по брамі, шукаючи якогось опору (Март., Тв., 1954, 164); - Романе, ти поглянь-но, як тут гарно! - ставить на опір саморобний етюдник (Стельмах, І, 1962, 248).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опір | опори |
Родовий | опору | опорів |
Давальний | опорові, опору | опорам |
Знахідний | опір | опори |
Орудний | опором | опорами |
Місцевий | на/у опорі | на/у опорах |
Кличний | опоре | опори |
опора
ОПОРА, и, ж. 1. Те, на що спираються або на що можна спертися. Коли їй розповіли, чого прийшли, вона мовчки встала і простягла у пітьму тремтячі, шукаючі опори руки (Коцюб., II, 1955, 176); Він почуває під ногами хистку палубу судна, і йому не треба твердішої опори (Ю. Янов., II, 1958, 34); // Предмет, який підтримує кого-, що-небудь у певному положенні, підпирає когось, щось, Гесслер підбіг і сам вибив з-під її ніг опору (Хижняк, Тамара, 1959, 199).
2. спец. Елемент споруди або машини для підтримування несучих конструкцій, пристроїв тощо та передачі діючих на них зусиль на інші частини споруди і машини або на їх основу. Опорою називають дерев 'яну, металеву або залізобетонну конструкцію, на якій підвішують ізолятори, проводи і троси (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 9); Вже видно було їм крізь імлу світання темні опори моста (Гончар, II, 1959, 250); Опора підвісної дороги.
3. перен. Сила, яка підтримує кого-небудь, на яку опирається хтось. Вона [наука] сила, і багатство, і бита дорога, В ній покривджених опора, слабих перемога (Фр., XI, 1952, 434); // Підтримка, допомога, захист. Тепер вона одна з Катрею, це її єдина потіха і надія, опора в старості (Мельн., Коли кров.., 1960, 102).
4. Дія і стан за знач. опирати, оперти і опиратися, опертися. Менший розвиток плечового пояса утруднює виконання вправ з опорою на руки (Фіз. вихов.., 1954, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опора | опори |
Родовий | опори | опор |
Давальний | опорі | опорам |
Знахідний | опору | опори |
Орудний | опорою | опорами |
Місцевий | на/у опорі | на/у опорах |
Кличний | опоро | опори |