надкушувати
НАДКУШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДКУСИТИ, ушу, усиш, док., перех. Відкушувати частину чого-небудь. Дівчата брали по тістечку, намагаючись узяти найменше, надкушували його несміливо, немов мишка гризнула, і клали поштиво на тарілочку біля склянки з чаєм (Вільде, Повпол. діти, 1960, 227); Покуштує [Валя] малини, надкусить кислу сливу і лусне нею об дерево (Вас., II, 1959, 183); Вийняв інженер портсигар, дістав папіросу. Раз надкусив мундштучок, другий раз (Жур., Вел. розмова, 1955, 83).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надкушую | надкушуємо |
2 особа | надкушуєш | надкушуєте |
3 особа | надкушує | надкушують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надкушуватиму | надкушуватимемо |
2 особа | надкушуватимеш | надкушуватимете |
3 особа | надкушуватиме | надкушуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надкушував | надкушували |
Жіночий рід | надкушувала | |
Середній рід | надкушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надкушуймо | |
2 особа | надкушуй | надкушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надкушуючи | |
Минулий час | надкушувавши |