кравченко
КРАВЧЕНКО, а, ч., заст. 1. Син кравця.
2. Учень кравця; кравецький підмайстер. Шили козацьку одежину кравчики з Кравченками та кравчихами (Ільч., Козацьк.роду.., 1958,329).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кравченко | кравченки |
Родовий | кравченка | кравченків |
Давальний | кравченкові, кравченку | кравченкам |
Знахідний | кравченка | кравченків |
Орудний | кравченком | кравченками |
Місцевий | на/у кравченку, кравченкові | на/у кравченках |
Кличний | кравченку | кравченки |