квасок
КВАСОК, ску, ч. 1. Зменш.-пестл. до квас 1. [Іван:] От би вашого кваску на похмілля (Мирний, V, 1955, 243); Той [пасічник] завжди настоював на вощині квасок, приємніший за найкращі сорти портвейну (Автом., Щастя.., 1959, 130).
2. М'ясна або рибна юшка, зварена з солоними огірками. Жінки стали поратись, поприставляли казанки та горшки і варять борщі, локшину, квасок (Кв.-Осн., II, 1956, 92).
3. діал. Щавель. - Кваску на борщ назбирай (Стельмах, Хліб.., 1959, 532).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | квасок | кваски |
Родовий | кваску | квасків |
Давальний | кваскові, кваску | кваскам |
Знахідний | квасок | кваски |
Орудний | кваском | квасками |
Місцевий | на/у кваску | на/у квасках |
Кличний | кваску | кваски |