кваліфікувати
КВАЛІФІКУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. 1. книжн. Оцінювати, визначати якість чого-небудь; характеризувати предмет, відносити його до певної групи, певного класу, розряду тощо. Процес заміни іншомовного слова своїм корінним ніяк не можна кваліфікувати взагалі як регресивне явище (Рильський, III, 1956, 92); - Заплутаного чогось, тобто складного, як ви кваліфікуєте, у вашій справі немає (Ле, Право.., 1957, 244).
2. Визначати ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці.
3. кого. Давати кому-небудь кваліфікацію (у 3 знач.). Будемо робити по-більшовицькому, будемо будувати, разом вчитись і кваліфікувати робочу силу (Коцюба, Нові береги, 1959, 35).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кваліфікую | кваліфікуємо |
2 особа | кваліфікуєш | кваліфікуєте |
3 особа | кваліфікує | кваліфікують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кваліфікуватиму | кваліфікуватимемо |
2 особа | кваліфікуватимеш | кваліфікуватимете |
3 особа | кваліфікуватиме | кваліфікуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кваліфікував | кваліфікували |
Жіночий рід | кваліфікувала | |
Середній рід | кваліфікувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кваліфікуймо | |
2 особа | кваліфікуй | кваліфікуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кваліфікуючи | |
Минулий час | кваліфікувавши |