защібати
ЗАЩІБАТИ, аю, аєш і рідко ЗАЩІБУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЩЕБНУТИ, щебну, щебнеш, док., перех., діал. 1. Застібати. - Пора нам розстатися вже з пануванням,- подумав Аркадій Петрович, защібаючи лівий манжет (Коцюб., II, 1955, 383).
2. Защіпати. Вона урочисто виходить з хати, защібає двері і прямує вздовж села аж на луги (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 243).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | защібаю | защібаємо |
2 особа | защібаєш | защібаєте |
3 особа | защібає | защібають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | защібатиму | защібатимемо |
2 особа | защібатимеш | защібатимете |
3 особа | защібатиме | защібатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | защібав | защібали |
Жіночий рід | защібала | |
Середній рід | защібало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | защібаймо | |
2 особа | защібай | защібайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | защібаючи | |
Минулий час | защібавши |