зацьковувати
ЗАЦЬКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЦЬКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. ким. Переслідуючи, добувати звіра на полюванні за допомогою собак чи ловчих птахів; // Випускати собак або диких звірів, натравляючи на кого-небудь, спонукаючи загризти. До останнього часу Вітрова Балка ждала завжди князя й терпіла його з гістьми як справжнє своє нещастя. Ні в степу робити тоді через них, дітей на пашу з худобою вирядити страшно - або кіньми стопчуть (бувало ж таке), а худобину чи сп'яна підстрелять, чи на розвагу собі хортами зацькують (бувало ж, що й розривали) (Головко, II, 1957, 236); І для кожного господар мав гостинне слово, навіть для того, кого б іншим разом охоче зацькував ведмедем або собаками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 99); * Образно. Муко! Муко! О скорб моя, моя печаль! Чи ти минеш коли? Чи псами Царі з міністрами-рабами Тебе, о люту, зацькують! (Шевч., II, 1953, 356).
2. перен., розм. Замучувати людину постійним переслідуванням, зводячи на неї наклепи, чіпляючись без причини. - Чому критика інших вам подобається, а коли критикувати вас, то..- Значить, ви вирішили зацькувати, просто зацькувати мене? Білозубові не ставало повітря в грудях (Собко, Біле полум'я, 1952, 169).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зацьковую | зацьковуємо |
2 особа | зацьковуєш | зацьковуєте |
3 особа | зацьковує | зацьковують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зацьковуватиму | зацьковуватимемо |
2 особа | зацьковуватимеш | зацьковуватимете |
3 особа | зацьковуватиме | зацьковуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зацьковував | зацьковували |
Жіночий рід | зацьковувала | |
Середній рід | зацьковувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зацьковуймо | |
2 особа | зацьковуй | зацьковуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зацьковуючи | |
Минулий час | зацьковувавши |