засихати
ЗАСИХАТИ, аю, аєш, недок., ЗАСОХНУТИ і ЗАСОХТИ, хну, хнеш і діал. ЗАСХНУТИ, ну, неш, док. 1. Ставати сухим, втрачаючи вологу. Води одшуміли, стали в берегах, на кручах засихали вже збиті повінню заплави (Скл., Святослав, 1959, 330); На щоці в нього засохла кров від помітної дряпини (Шиян, Баланда, 1957, 141); // безос. У роті - хочу проковтнути - слини не достає, засохло (Мирний, І, 1954, 94).
2. Починати в'янути, гинути від несприятливих умов, пошкодження і т. ін. - Вона [філоксера] живе на виноградних корінцях, висисає з них сік, і через те кущ засихає (Коцюб., І, 1955, 202); Хліб засихає на полі, спалений довготривалою спекою (Кол., Терен.., 1959, 52); І сосни не несіть на зелені луги, Бо вона засумує в долині І засохне в воді від палкої жаги І нудьги по далекій вершині (Олесь, Вибр., 1958, 139); // перен. Втрачати яскравість, силу. Засох і зачерствів під пером деяких поетів «газетний» вірш (Про багатство літ-ри, 1959, 98).
3. перен. Ставати блідим, худим. Вона.. час від часу догоряла, мов свічечка, засихала, мов билиночка (Кв.-Осн., II, 1956, 358); Загинеш, серденько, загинеш, Мов ряст весною уночі. Засхнеш, не знатимеш нічого (Шевч., II, 1953, 10); Тяжко Василеві. Поблід він, засох, на себе несхожий (Мирний, IV, 1955, 181).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засихаю | засихаємо |
2 особа | засихаєш | засихаєте |
3 особа | засихає | засихають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засихатиму | засихатимемо |
2 особа | засихатимеш | засихатимете |
3 особа | засихатиме | засихатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засихав | засихали |
Жіночий рід | засихала | |
Середній рід | засихало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засихаймо | |
2 особа | засихай | засихайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | засихаючи | |
Минулий час | засихавши |