зародження
ЗАРОДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. зародити і зародитися. Материнство лежить в основі творчості письменника, а саме: зародження образу, виношування твору й, нарешті, народження його (Тич., III, 1957, 98); Та й мовилося зараз не про мертве ж, а про живе, не про кончину, а про зародження нового життя (Смолич, Мир.., 1958, 6); Зародження української радянської поезії припадає на роки громадянської війни та іноземної інтервенції (Про багатство л-ри, 1959, 113).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зародження | зародження |
Родовий | зародження | зароджень |
Давальний | зародженню | зародженням |
Знахідний | зародження | зародження |
Орудний | зародженням | зародженнями |
Місцевий | на/у зародженні | на/у зародженнях |
Кличний | зародження | зародження |