замилуватися
ЗАМИЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. 1. без додатка, ким, чим, рідко на кого-що і з кого-чого. Милуючись, захоплено задивитися на кого-, що-небудь. Ви так задивилися на все те [красу краєвиду], так замилувалися, що незчулися, як і ваші очі закрились, як тихе забуття почало колихати вашу голову (Мирний, IV, 1955, 319); Оленка непомітно стала на порозі, притулилася до одвірка, замилувалася Роксаною (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 349); Не можна не замилуватися красою будинків Праги (Рильський, III, 1956, 313); Валентин Модестович не міг не розсміятися. - Подумаєш, який Нарцис! - пролунав ззаду насмішкуватий голос. -Так замилувався на себе... (Шовк., Інженери, 1956, 11).
2. Полюбити що-небудь, виявити велику схильність, пристрасть до чогось.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замилуюся | замилуємося |
2 особа | замилуєшся | замилуєтеся |
3 особа | замилується | замилуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замилувався | замилувалися |
Жіночий рід | замилувалася | |
Середній рід | замилувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замилуймося | |
2 особа | замилуйся | замилуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | замилувавшись |