задушевність
ЗАДУШЕВНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. задушевний. Ця сувора людина підкупила своєю задушевністю і твердістю (Хижняк, Тамара, 1959, 31); У романах і повістях Марка Вовчка багато світла і задушевності, віри в торжество передового над відсталим (Рад. літ-во. 18, 1955, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | задушевність | задушевності |
Родовий | задушевності, задушевности | задушевностей |
Давальний | задушевності | задушевностям |
Знахідний | задушевність | задушевності |
Орудний | задушевністю | задушевностями |
Місцевий | на/у задушевності | на/у задушевностях |
Кличний | задушевносте | задушевності |