жовтогарячий
ЖОВТОГАРЯЧИЙ, а, е. Жовтий з червонуватим відтінком, який має колір апельсина, моркви; оранжевий. Івась бродить по садку і носить в руках здоровенну жовтогарячу моркву, проти сонця вона, як кров, червоніє (Мирний, IV, 1955, 106): Квіти гостинно, привітно розкривали свої червоні, жовтогарячі, рожеві, блакитні чашечки і повертали голівки до сонця (Ів., Вел. очі, 1956, 7).
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
|---|---|---|---|---|
| Називний | жовтогарячий | жовтогаряча | жовтогаряче | жовтогарячі |
| Родовий | жовтогарячого | жовтогарячої | жовтогарячого | жовтогарячих |
| Давальний | жовтогарячому | жовтогарячій | жовтогарячому | жовтогарячим |
| Знахідний | жовтогарячий, жовтогарячого | жовтогарячу | жовтогаряче | жовтогарячі, жовтогарячих |
| Орудний | жовтогарячим | жовтогарячою | жовтогарячим | жовтогарячими |
| Місцевий | на/у жовтогарячому, жовтогарячім | на/у жовтогарячій | на/у жовтогарячому, жовтогарячім | на/у жовтогарячих |