декларативність
ДЕКЛАРАТИВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. декларативний 2; показовість. Значною хибою роману [«Ще одна прекрасна катастрофа» Ю. Смолича] є декларативність. Позитивні персонажі.. схематичні і, по суті, бездіяльні (Іст. укр. літ., II, 1956, 463); Збірка [«З наказу роду») з художнього боку стояла невисоко. Її псує гола декларативність, риторичність, схематизм (Рад. літ-во, 6, 1957, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | декларативність | декларативності |
Родовий | декларативності, декларативности | декларативностей |
Давальний | декларативності | декларативностям |
Знахідний | декларативність | декларативності |
Орудний | декларативністю | декларативностями |
Місцевий | на/у декларативності | на/у декларативностях |
Кличний | декларативносте | декларативності |