відхилення
ВІДХИЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія та її результат за знач. відхилити 1, 3 і відхилитися 1, 2. Кут відхилення стрілки електрометра буде тим більший, чим з більшою силою діятиме на неї поле (Курс фізики, III, 1956, 34); Відхилення течії рік залежить від того, що вода зустрічає опір порід у берегах та на дні долини (Курс заг. геол., 1947, 108); Відхилення пропозиції.
2. Відступ від правильного, типового, прийнятого. Маркс і Енгельс якнайрішучіше відстоювали філософський матеріалізм і не раз роз'яснювали глибоку помилковість усяких відхилень від цієї основи (Ленін, 19, 1950, 4); Відхилення розмірів частин споруди від вказаних у проекті не повинні перевищувати допустимої величини (Інж. геод., 1959, 10); // Відмінність, різниця порівняно з чим-небудь. Відповідно до всього розвитку цієї літературної мови, саме полтавсько-київська її основа назавжди асимілювала собі тимчасові місцеві (іноговіркові ) відхилення (Пит. походж. укр. мови, 1956, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відхилення | відхилення |
Родовий | відхилення | відхилень |
Давальний | відхиленню | відхиленням |
Знахідний | відхилення | відхилення |
Орудний | відхиленням | відхиленнями |
Місцевий | на/у відхиленні | на/у відхиленнях |
Кличний | відхилення | відхилення |