вкопаний
ВКОПАНИЙ 1 (УКОПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вкопати 1. Осторонь - склади пального з вкопаними в землю білими цистернами (Гончар, Новели, 1954, 163); Ми дуже любили наш садок за будинком і старезну шовковицю в ньому з укопаною під нею лавою (Сміл., Сашко, 1957, 35).
@ Мов (неначе, як і т. ін. ) укопаний - без жодного руху; нерухомо. А дівчина собі стоїть. Неначе вкопана, під гаєм, І смутно, сумно позирає (Шевч., II, 1953, 306); Школяр.., мов укопаний,.. зупинився перед матір'ю (Стельмах, Хліб.., 1959, 221).
ВКОПАНИЙ2 див. укопаний 1.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вкопаний | вкопана | вкопане | вкопані |
Родовий | вкопаного | вкопаної | вкопаного | вкопаних |
Давальний | вкопаному | вкопаній | вкопаному | вкопаним |
Знахідний | вкопаний, вкопаного | вкопану | вкопане | вкопані, вкопаних |
Орудний | вкопаним | вкопаною | вкопаним | вкопаними |
Місцевий | на/у вкопаному, вкопанім | на/у вкопаній | на/у вкопаному, вкопанім | на/у вкопаних |