видовжений
ВИДОВЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до видовжити. Ще з меблів було в кімнаті тільки два предмети: дві вузькі, готично видовжені,.. невеличкі шафи (Смолич, Мир.., 1958, 81).
2. прикм. Довжина якого більша за ширину; довгастий. За формою насіння [сої] буває кулясте, овальне, видовжене (Зерн. боб. культ., 1956, 82); // Довший, ніж звичайно. Обійняв [Петро] видовженими білими пальцями пляшку, щоб знову наповнити келишки (Чендей, Поєдинок, 1962, 137); Комахи, що швидко пересуваються на поверхні, мають видовжені бігальні ноги (Захист рослин.., 1952, 17).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | видовжений | видовжена | видовжене | видовжені |
Родовий | видовженого | видовженої | видовженого | видовжених |
Давальний | видовженому | видовженій | видовженому | видовженим |
Знахідний | видовжений, видовженого | видовжену | видовжене | видовжені, видовжених |
Орудний | видовженим | видовженою | видовженим | видовженими |
Місцевий | на/у видовженому, видовженім | на/у видовженій | на/у видовженому, видовженім | на/у видовжених |