безхліб'я
БЕЗХЛІБ'Я, я, с. Стан, коли немає хліба; голод. То побило меншого брата в полі три недолі: Одно - безвіддя, А друге - безхліб'я, А трете - буйний вітер у полі повіває Та бідного козака з ніг валяв (Думи.., 1941, 91); - Нічого, мамо, - сказала до свекрухи господарка хати, - хіба наше безхліб'я од ледарства? (Ю. Янов., Мир, 1956, 278).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безхліб'я | |
Родовий | безхліб'я | |
Давальний | безхліб'ю | |
Знахідний | безхліб'я | |
Орудний | безхліб'ям | |
Місцевий | на/у безхліб'ї | |
Кличний | безхліб'я |