припроваджений
ПРИПРОВАДЖЕНИЙ, а, е., розм. Дієпр. пас. мин до припровадити; // у знач. ім. припроваджений, ного, ч . Той, кого припровадили. Припроваджений невеликий на зріст, з присадкуватою фігурою, правильним обличчям і носом, з синіми очима, без особливих ознак (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 245).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | припроваджений | припроваджена | припроваджене | припроваджені |
Родовий | припровадженого | припровадженої | припровадженого | припроваджених |
Давальний | припровадженому | припровадженій | припровадженому | припровадженим |
Знахідний | припроваджений, припровадженого | припроваджену | припроваджене | припроваджені, припроваджених |
Орудний | припровадженим | припровадженою | припровадженим | припровадженими |
Місцевий | на/у припровадженому, припровадженім | на/у припровадженій | на/у припровадженому, припровадженім | на/у припроваджених |