надточувати
НАДТОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДТОЧИТИ, точу, точиш, док., перех., розм. Додавати для подовження, збільшення; доточувати частину до чого-небудь; приточувати. - Спідниця ще добра, але я з неї виросла - То нічого, панно! Я надточу (Л. Укр., III, 1952, 652); Що вгорі собі урву [мотуз]. То внизу надточу (Рудан., Переслів'я, 1958, 10).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надточую | надточуємо |
2 особа | надточуєш | надточуєте |
3 особа | надточує | надточують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надточуватиму | надточуватимемо |
2 особа | надточуватимеш | надточуватимете |
3 особа | надточуватиме | надточуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надточував | надточували |
Жіночий рід | надточувала | |
Середній рід | надточувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надточуймо | |
2 особа | надточуй | надточуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надточуючи | |
Минулий час | надточувавши |