ляк
ЛЯК, у, ч. 1. Несподіване почуття страху; переляк. Еней, таку уздрівши цяцю, Не знав із ляку де стояв (Котл., І, 1952, 116); Ми тричі кидались в атаку, і тричі бігли ми назад. В душі ні розпачу, ні ляку (Сос., II, 1958, 393).
2. Почуття тривоги, розпачу. Мене аж обгортає ляк, Коли згадаю про поетів, Що без дороги, без признак Ідуть у хаосі сюжетів (Рильський, Поеми, 1957, 42); Наталя з ляком побачила, що хвороба перейшла в іншу стадію (Донч., VI, 1957, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ляк | ляки |
Родовий | ляку | ляків |
Давальний | лякові, ляку | лякам |
Знахідний | ляк | ляки |
Орудний | ляком | ляками |
Місцевий | на/у ляку | на/у ляках |
Кличний | ляку | ляки |