колосок
КОЛОСОК, ска, ч. Те саме, що колос 1. Жито було справді добре: колоски товсті, довгі, повні сухого зерна (Мирний, І, 1949, 267); Дід Дунай задумано перебирає дрібні зернятка нахиленого, сивого, як і старий, колоска (Стельмах, І, 1962, 239); * Образно. Турбай - тільки зернина з могутнього партійного колоска (Руд., Остання шабля, 1959, 283).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колосок | колоски |
Родовий | колоска | колосків |
Давальний | колоскові, колоску | колоскам |
Знахідний | колосок | колоски |
Орудний | колоском | колосками |
Місцевий | на/у колоску | на/у колосках |
Кличний | колоску | колоски |