задавати
ЗАДАВАТИ, даю, даєш, недок., ЗАДАТИ, дам, даси, док., перех. 1. Давати, пропонувати що-небудь для виконання, розв'язання і т. ін. Ще в семінарії як я учивсь, - було, коли на кафедрі учитель нам задає урок на завтра, - я тихесенько з-під парти витягаю маленьку книжку (Тич., II, 1957, ЗО); - Да, Марку, - тиснучи руку, мовив Цигуля задумано, - задав ти задачу мужикові. - Яку задачу? - Та от... про революцію (Головко, II, 1957, 231).
@ Задавати (задати) клопоту див. клопіт; Задавати (задати) мороки (роботи і т. ін.) кому - обтяжувати кого-небудь нелегкими, неприємними справами. ЇЇ задала ж роботи волосним оця несподівана бумага (Мирний, І, 1949, 134); Задавати (задати) питання (запитання) кому - запитувати кого-небудь. Йому задавали питання з місць і президії (Довж., III, 1960, 412); Воронцов.. наготувався писати. Але перш ніж писати, він задав Чернишеві кілька запитань з його біографії (Гончар, I, III, 1959, 131).
2. Скеровувати у певному напрямку, указувати, визначати спосіб виконання. Веселий о. Артемій своїм камертоном задав тон, а Панасенко підхопив у той тон (Н.-Лев., IV, 1956, 66).
@ Задавати (задати) тон кому -- показувати приклад у чому-небудь, впливати на інших своєю поведінкою, вчинками. Загрібний, той, що сидить ближче до корми, задає тон усій команді. Це на нього рівняються всі інші гребці, це він встановлює темп і ритм веслування. Практично він визначає і веде всю гонку (Собко, Матв. затока, 1962, 342); - Ми йдемо в полк на свято, будемо представляти штабну роту, і треба всім задати тон (Кучер, Чорноморці, 1956, 283).
3. розм. Улаштовувати, робити що-небудь. [Виборний:] Великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким грішникам такого задають бешкету, що і старикам невпам'ятку (Котл., II, 1953, 15); На роз'їзді Лошаков задав земцям бенкет: там були одні тільки пани дворяни (Мирний, III, 1954,394); // Заподіювати собі або кому-небудь щось неприємне, лихе. Не задавай жалю, Ригорович! - каже йому Уласович (Кв.-Осн., II, 1956, 220); Він виняв [вийняв] свій ніж і задав собі ним глибоку рану в стегно (Фр., VI, 1951, 35); // тільки док., також без додатка. Учинити розправу над ким-небудь, покарати когось. - Що як нас, Карпе, ота жаба вилізе та й поїсть. - А хай вилізе. Я їй такого задам, що вона більше і світа не побаче (Мирний, І, 1954, 272); [Соцький:] ІЦасте [щастя] ваше, що урядник тепер гостює у прикажчика, а то він би вам задав!.. (Кроп., IV, 1959, 293).
@ Задавати (задати) березової каші - те саме, що Дати (всипати) березової каші (див. березовий). Професор ельоквенції [елоквенції].. задавав нам часто березової каші (Н.-Лев., III, 1956, 41); Задавати (задати) драла див. драла; Задавати (задати) жару див. жар; Задавати (задати) хропака див. хропак; Задавати (задати) чосу - те саме, що Давати (дати) чосу (див. чос). [Оленка:] Тихо, цить, либонь ідуть... Тепер нам часу зададуть!.. (Кроп., IV, 1959, 129); Задати бобу див. біб;
Задати брехню - сказати неправду. Коли в кого що пропаде, то й не думай іти до ворожки; вона самій умілій брехню задасть, а скаже на того, на кого хоче та на кого сердита (Кв.-Осн., II, 1956, 175); Задати гарту див. гарт1; Задати гарячих - те саме, що Всипати гарячих (див. гарячий). - Бреше! бреше! Задамо йому гарячих! - гвалтували друзі кругом Довбні (Мирний, IV, 1955, 113);
Задати духу див. дух; Задати перцю див. перець; Задати прочухана див. прочухан.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задаю | задаємо |
2 особа | задаєш | задаєте |
3 особа | задає | задають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задаватиму | задаватимемо |
2 особа | задаватимеш | задаватимете |
3 особа | задаватиме | задаватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задавав | задавали |
Жіночий рід | задавала | |
Середній рід | задавало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задаймо | |
2 особа | задай | задайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | задаючи | |
Минулий час | задававши |