гайовий
ГАЙОВИЙ, а, е. Прикм. до гай 1. Поет новий, що доля охрестила Так само, гайового короля Назвав у славу сина: дуб Данила (Рильський, III, 1961, 282); // Який росте в гаю. В тихих закутках стоять там пасіки, гудуть там бджоли, пахне свіжим медом, гайовими квітками, свіжою травою, грибами (Н.-Лев., І, 1956, 154).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гайовий | гайова | гайове | гайові |
Родовий | гайового | гайової | гайового | гайових |
Давальний | гайовому | гайовій | гайовому | гайовим |
Знахідний | гайовий, гайового | гайову | гайове | гайові, гайових |
Орудний | гайовим | гайовою | гайовим | гайовими |
Місцевий | на/у гайовому, гайовім | на/у гайовій | на/у гайовому, гайовім | на/у гайових |