вдень
ВДЕНЬ (УДЕНЬ), присл. У денний час. Пісня до роботи додає охоти, А Мар'яні вдень не до гуляння, - на роботі зранку до смеркання (Л. Укр., III, 1952, 494); Був початок березня, удень пригрівало сонце (Донч., III, 1956, 9).
І вдень і вночі - завжди, постійно. І вдень і вночі перед очима чорнявії хлопченята, потомлені, поблідлі, привиджуються (Вовчок, І, 1955, 28); Ні вдень ні вночі - ніколи. Не було їй спочинку ні вдень ні вночі (Мирний, III, 1954, 28).