цявкати
ЦЯВКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що дзявкати. У дворах тільки цявкали стривожені собаки (Панч, Вибр., 1947, 209); // Видавати звуки, подібні до дзявкання собак. Над його головою шуміли кулі, цявкали, свистіли, а він, пригнувшись до гриви, мчав, як серед рою бджіл (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 239); // безос. Над ним тріщало, гриміло і цявкало. В улоговині схили були чорні від вирваної вибухами землі (Тют., Вир, 1964, 498).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цявкаю | цявкаємо |
2 особа | цявкаєш | цявкаєте |
3 особа | цявкає | цявкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цявкатиму | цявкатимемо |
2 особа | цявкатимеш | цявкатимете |
3 особа | цявкатиме | цявкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цявкав | цявкали |
Жіночий рід | цявкала | |
Середній рід | цявкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цявкаймо | |
2 особа | цявкай | цявкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | цявкаючи | |
Минулий час | цявкавши |