централка
ЦЕНТРАЛКА, и, ж., розм. 1. Мисливська рушниця центрального бою. Централка набивається готовими набоями, що закладаються в так званий набойник (патронник ) (Вишня, II, 1956, 199); У Кержакова була добра рушниця-централка (Донч., II, 1956, 64).
2. заст. Централ.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | централка | централки |
Родовий | централки | централок |
Давальний | централці | централкам |
Знахідний | централку | централки |
Орудний | централкою | централками |
Місцевий | на/у централці | на/у централках |
Кличний | централко | централки |