форшлаг
ФОРШЛАГ, у, ч., муз. Мелодична прикраса з одного або двох швидко виконуваних звуків, які передують основному звукові мелодії. Любив він музику. Коли, бувало, Десь на весіллі голосно ударить Оркестр немудрий - скрипка та кларнет, Та барабан з тромбоном, та труба, Усякі витворяючи форшлаги, Фіоритури, викрути, окраси, Що в них сільські кохаються артисти, - Аж стрепенеться Дмитрик і біжить На скрипки голос (Рильський, II, 1960, 304); Найзручніше на сопілці виконувати мелізми (мелодичні прикраси) -форшлаги, мордент, трелі та групетто, а також подвійне й потрійне стаккато (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | форшлаг | форшлаги |
Родовий | форшлагу | форшлагів |
Давальний | форшлагові, форшлагу | форшлагам |
Знахідний | форшлаг | форшлаги |
Орудний | форшлагом | форшлагами |
Місцевий | на/у форшлагу | на/у форшлагах |
Кличний | форшлагу | форшлаги |