утихомирення
УТИХОМИРЕННЯ (ВТИХОМИРЕННЯ), я, с . Дія за знач. утихомирити і стан за знач. утихомиритися. Текля.. сповістила, що то з полковим оркестром на чолі прогарцював ескадрон драгунів, присланий у Стародуб на втихомирення (Смолич, II, 1958, 38); Злетів спокій на душу, утихомирення (Хотк., II, 1966, 128); Заспокоєння, втихомирення, тимчасовий відпочинок від тяжких думок і переживань Шевченко передає порівнянням із станом нагодованої,.. вдоволеної дитини (Мовозн., VII, 1949, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | утихомирення | утихомирення |
Родовий | утихомирення | утихомирень |
Давальний | утихомиренню | утихомиренням |
Знахідний | утихомирення | утихомирення |
Орудний | утихомиренням | утихомиреннями |
Місцевий | на/у утихомиренні | на/у утихомиреннях |
Кличний | утихомирення | утихомирення |