устигати
УСТИГАТИ (ВСТИГАТИ), аю, аєш, недок., УСТИГНУТИ (ВСТИГНУТИ) і УСТИГТИ (ВСТИГТИ), гну, гнеш; мин. ч. устиг, ла, ло; док. 1. з інфін. і без додатка. Бути спроможним зробити що-небудь за певний проміжок часу. На ходу він устигає набирати повні пригорщі ягід і гостинно простягає нам (Ільч., Вибр., 1948, 31); Ця машина за літо встигає накосити цілі гори пахучого сіна (Донч., І, 1956, 135); [Круста:] Я зустрів Прісціллу на вулиці, кудись так поспішала, що я не встиг і привітатись гідно (Л. Укр., II, 1951, 392); В перерві я устиг переглянути деякі болгарські газети (Тич., III, 1957, 427); // Набувати якого-небудь стану за певний проміжок часу. Там [у пана Адама] засідали сусідні дідичі, гречкосії, що світили білими лобами при смаглих обличчях, з яких не встигла зійти ще літня смага (Коцюб., II, 1955, 253); Усе подвір'я заросло високою кропивою, яка ще не встигла посіріти від куряви (Донч., Шахта.., 1949, 3); // Бути спроможним робити що-небудь так само швидко, як хтось інший. Маруся мусила йти. Від внутрішнього якогось страху колотилося серце, і вона ледве встигала йти за опришком (Хотк., II, 1966, 228); Резерви й тилові частини не встигали підтягатися до діючих лав (Еллан, II, 1958, 246); // Прибувати куди-небудь вчасно. Йому чогось здалося, що він вже опізнився. - Поганяй швидше! - гукнув він до погонича. - Ще рано! Встигнемо (Н.-Лев., VI, 1966, 74); Бажав [Улас] тільки одного, щоб.. він сьогодні встиг на вечірній поїзд (Тют., Вир, 1964, 60); Князеві все нетерпеливилося, він підганяв та підганяв коня, хотів устигнути скрізь (Загреб., Диво, 1968, 231).
Не встигає (не встиг, не встигла і т. д. ) зробити що-небудь, як (аж)... - про швидку зміну однієї дії іншою. Хлопчик не встигає відповісти, як чує голос сестри: - Вустимку! Де ти? (Багмут, Опов., 1959, 10); Не встиг я ще відхилити їх [двері] до половини, аж ось крізь оту прогалину зазирає до мене сам адвокат (Март., Тв., 1954, 205); Сядеш [у перукаря], не встигнеш оглянутись, як чуб уже злетів, і вже ти голомозий (Гончар, Людина.., 1960, 62).
2. Успішно здійснювати що-небудь, досягати успіху в чомусь. - Слухай та вчися, як слід робити. Ти ще молодий. Багато ще можеш устигнути (Коцюба, Нові береги, 1959, 348); // тільки недок. Успішно навчатися, не відставати. До екзаменів допускаються всі учні, що встигають (Веч. Київ, 24.IV 1961, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устигаю | устигаємо |
2 особа | устигаєш | устигаєте |
3 особа | устигає | устигають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устигатиму | устигатимемо |
2 особа | устигатимеш | устигатимете |
3 особа | устигатиме | устигатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | устигав | устигали |
Жіночий рід | устигала | |
Середній рід | устигало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устигаймо | |
2 особа | устигай | устигайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | устигаючи | |
Минулий час | устигавши |