упильнувати
УПИЛЬНУВАТИ (ВПИЛЬНУВАТИ), ую, уєш, док., перех. і неперех., розм. Пильнуючи, підстерегти. Не минала кара і недбалого лісника, що не приміг впильнувати малого злочинця (Вовчок, VI, 1956, 301); // Зберегти. [Степан:] Сама Хведоска покохала Романа, сама й талан свій пильнуватиме; а не впильнує, сама й пошкодує!.. (Кроп., II, 1958, 66).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упильную | упильнуємо |
2 особа | упильнуєш | упильнуєте |
3 особа | упильнує | упильнують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | упильнував | упильнували |
Жіночий рід | упильнувала | |
Середній рід | упильнувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упильнуймо | |
2 особа | упильнуй | упильнуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | упильнувавши |