тузати
ТУЗАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Штовхати, бити (звичайно кулаками). * Образно. Він [Г. Сковорода].. пішов Кріпацьким дітям викладать латину. Бентежити думками рабську кров.. Малого більший тузає й тусає - Правдиве це і вічне, як трава (Павл., Любов і ненависть, 1975, 184); Незабаром з'явилися інші хлопці з ланки, тузали свого «начальникам», оглядали з усіх боків, поздоровляли (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 366).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тузаю | тузаємо |
2 особа | тузаєш | тузаєте |
3 особа | тузає | тузають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тузатиму | тузатимемо |
2 особа | тузатимеш | тузатимете |
3 особа | тузатиме | тузатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тузав | тузали |
Жіночий рід | тузала | |
Середній рід | тузало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тузаймо | |
2 особа | тузай | тузайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тузаючи | |
Минулий час | тузавши |