топенант
ТОПЕНАНТ, -а, ч., мор. Снасть рухомого такелажу, що підтримує кінець реї, щогли, стеньги і т. ін. // Снасть для підтримування й піднімання горизонтальних і похилих рангоутних дерев.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | топенант | топенанти |
Родовий | топенанта | топенантів |
Давальний | топенантові, топенанту | топенантам |
Знахідний | топенант | топенанти |
Орудний | топенантом | топенантами |
Місцевий | на/у топенанті | на/у топенантах |
Кличний | топенанте | топенанти |