сюрко
СЮРКО, невідм., с., іст. У 12-му ст. – довгий і просторий плащ-нарамник, схожий за кроєм на пончо; часто прикрашався гербом власника; зазвичай було довжиною трохи нижче коліна, мало розрізи в передній і задній частині, без рукавів; цей плащ лицарі носили для захисту кольчуги від нагрівання сонцем; сюрко також служило під час поганої погоди, захищаючи кільця, що легко роз'їдаються іржею, від дощу й бруду, а також від крові під час бою; наприкінці 13-го ст. під сюрко почали кріпити металеві пластини; сюрко з каптуром носили й монахи.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сюрко | сюрко |
Родовий | сюрко | сюрко |
Давальний | сюрко | сюрко |
Знахідний | сюрко | сюрко |
Орудний | сюрко | сюрко |
Місцевий | на/у сюрко | на/у сюрко |
Кличний | сюрко | сюрко |