співіснувати
СПІВІСНУВАТИ, ую, уєш, недок. Існувати одночасно або разом із ким-, чим-небудь. Від перемоги соціалізму в першій країні до його перемоги у всесвітньому масштабі соціалізм і капіталізм житимуть поруч, тобто будуть співіснувати (Ком. Укр., 10, 1960, 20); Він був не з тих богатирів, А цілився у генерали... Та надто рано застарів І сам пошився в чинодрали. Співіснувать з таким не мед (Воскр., Подивись.., 1962, 14); Рослини співіснують - це, так би мовити, стан миру. Проте він триває недовго, та й, зрештою, мир цей оманливий (Знання.., 2, 1967, 12).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | співісную | співіснуємо |
2 особа | співіснуєш | співіснуєте |
3 особа | співіснує | співіснують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | співіснуватиму | співіснуватимемо |
2 особа | співіснуватимеш | співіснуватимете |
3 особа | співіснуватиме | співіснуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | співіснував | співіснували |
Жіночий рід | співіснувала | |
Середній рід | співіснувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | співіснуймо | |
2 особа | співіснуй | співіснуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | співіснуючи | |
Минулий час | співіснувавши |