співробітництво
СПІВРОБІТНИЦТВО, а, с. 1. Спільна діяльність, спільні дії. Щире міжнародне співробітництво європейських народів можливе тільки при тій умові, коли кожний з цих народів є повним господарем у своєму власному домі (Комун. маніф., 1963, 25); Економічне співробітництво країн соціалізму піднялось на новий щабель (Резол. XXIII з.., 1966, 4); Мирне співіснування, дружба і співробітництво завжди були важливими чинниками поступального розвитку суспільства (Рад. Укр., 27.I 1966, 2); Тісне співробітництво етнографа й фольклориста.. є річчю самозрозумілою і цілком обов'язковою (Рильський, III, 1956, 147).
2. Праця в якій-небудь установі; // Участь як автора в роботі якогось друкованого органу. Для співробітництва в «Правде» Ленін запрошує О. М. Горького (Біогр. Леніна, 1955, 120); В телеграмі.. натякалося на бажаність мого постійного співробітництва у «Зорі» (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 33).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співробітництво | співробітництва |
Родовий | співробітництва | співробітництв |
Давальний | співробітництву | співробітництвам |
Знахідний | співробітництво | співробітництва |
Орудний | співробітництвом | співробітництвами |
Місцевий | на/у співробітництві | на/у співробітництвах |
Кличний | співробітництво | співробітництва |