сервер
СЕРВЕР, -а, ч. 1. У тенісі та інших спортивних іграх – гравець, який вводить м'яч у гру. 2. спец. У комп'ютерній термінології слово може стосуватися окремого комп'ютера чи програми; головною ознакою в обох випадках є здатність машини чи програми переважну кількість часу працювати автономно, без втручання людини реагуючи на зовнішні події згідно встановленого програмного забезпечення; втручання людини відбувається під час встановлення сервера і під час його сервісного обслуговування; часто це роблять окремі адміністратори серверів з вищою кваліфікацією; зв'язок між клієнтом і сервером зазвичай здійснюється за допомогою передачі повідомлень, часто через мережу, і використовує певний протокол для кодування запитів клієнта і відповідей сервера; серверні програми можуть бути встановлені як на серверному, так і на персональному комп'ютері, кожного разу вони забезпечують виконання певних служб (наприклад, сервер баз даних чи веб-сервер). // Апаратно-програмний вузол у локальних комп'ютерних мережах, який керує рештою вузлів мережі. // Комп'ютер, що керує розподілом ресурсів обчислювальної мережі та централізованого доступу до даних. // Комп'ютер, що надає послуги іншим комп'ютерам у мережі, які називаються клієнтами. // Програма, що забезпечує управління доступом до ресурсів мережі. ** Сервер бази даних – програмно-апаратний комплекс, який зберігає дані та приймає й обробляє запити, що керують цими даними.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сервер | сервери |
Родовий | сервера | серверів |
Давальний | серверові, серверу | серверам |
Знахідний | сервер | сервери |
Орудний | сервером | серверами |
Місцевий | на/у сервері | на/у серверах |
Кличний | сервере | сервери |