свердлувальник
СВЕРДЛУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається свердлуванням. Він і хороший шліфувальник, і фрезерувальник, і свердлувальник (Роб. газ., 1.II 1962, 3); - Я ж свердлувальником був,- доводив він. - Візьміть мене, не пошкодуєте (Донч., II, 1956, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свердлувальник | свердлувальники |
Родовий | свердлувальника | свердлувальників |
Давальний | свердлувальникові, свердлувальнику | свердлувальникам |
Знахідний | свердлувальника | свердлувальників |
Орудний | свердлувальником | свердлувальниками |
Місцевий | на/у свердлувальнику, свердлувальникові | на/у свердлувальниках |
Кличний | свердлувальнику | свердлувальники |