сатирик
САТИРИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів. Великий англійський сатирик - справді одна з найскладніших постатей в історії світової літератури (Рад. літ-во, 5, 1968, 61); Почесне місце серед українських публіцистів і сатириків посідає Ярослав Галан (Іст. укр. літ., II, 1956, 295); Під гострий пензель плакатистів-сатириків неминуче потрапляють п'яниці і недбайливі господарі, літуни і ледарі,..- все, що заважає нашому рухові вперед (Наука і культура.., 1971, 273).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сатирик | сатирики |
Родовий | сатирика | сатириків |
Давальний | сатирикові, сатирику | сатирикам |
Знахідний | сатирика | сатириків |
Орудний | сатириком | сатириками |
Місцевий | на/у сатирику, сатирикові | на/у сатириках |
Кличний | сатирику | сатирики |