розраховувач
РОЗРАХОВУВАЧ, а, ч. Фахівець з технічних розрахунків. Створено електронно-рахівничу машину, яка за вісім годин виконує роботу 15 тисяч кваліфікованих розраховувачів і обчислювачів (Колг. Укр., II, 1957, 40).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розраховувач | розраховувачі |
Родовий | розраховувача | розраховувачів |
Давальний | розраховувачеві, розраховувачу | розраховувачам |
Знахідний | розраховувача | розраховувачів |
Орудний | розраховувачем | розраховувачами |
Місцевий | на/у розраховувачі, розраховувачу, розраховувачеві | на/у розраховувачах |
Кличний | розраховувачу | розраховувачі |