розпухлий
РОЗПУХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпухнути. Шевченко показав лікареві.. свої набряклі ноги з розпухлими від ревматизму суглобами (Тулуб, В степу.., 1964, 224); Тадей Станіславович розгортає розпухлий від часу щоденник (Стельмах, І, 1962, 12); // у знач. прикм. План для Сафарова - це не сухі колони цифр, не розпухла папка з паперами (Донч., II, 1956, 93).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розпухлий | розпухла | розпухле | розпухлі |
Родовий | розпухлого | розпухлої | розпухлого | розпухлих |
Давальний | розпухлому | розпухлій | розпухлому | розпухлим |
Знахідний | розпухлий, розпухлого | розпухлу | розпухле | розпухлі, розпухлих |
Орудний | розпухлим | розпухлою | розпухлим | розпухлими |
Місцевий | на/у розпухлому, розпухлім | на/у розпухлій | на/у розпухлому, розпухлім | на/у розпухлих |