розпукати
РОЗПУКАТИ, ає і РОЗПУКУВАТИ, ує, недок., РОЗПУКНУТИ, не, док., розм. Те саме, що розпукатися 1. Подивлюся на калину, Вона розпукає! (Рудан., Вибр., 1949, 42); В садочках стало краще - Верба розпукає, Вже набрунились черешні (Стар., Поет. тв., 1958, 78).
@ Серце розпукає - з'являється великий душевний біль, гнітить страждання. Хто ж за мене спогадає? Як подумаю за сеє, З жалю серце розпукає (Рудан., Тв., 1956, 35).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпукаю | розпукаємо |
2 особа | розпукаєш | розпукаєте |
3 особа | розпукає | розпукають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпукатиму | розпукатимемо |
2 особа | розпукатимеш | розпукатимете |
3 особа | розпукатиме | розпукатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпукав | розпукали |
Жіночий рід | розпукала | |
Середній рід | розпукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпукаймо | |
2 особа | розпукай | розпукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпукаючи | |
Минулий час | розпукавши |