розпросторюватися
РОЗПРОСТОРЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПРОСТОРИТИСЯ, иться, док. 1. Простягатися в різних напрямах, займаючи великий простір. Степ ширшає, розпросторюється після нічної мли (Гончар, Тронка, 1963, 314); Привільно розпросторившись по всій заплаві, мерехтіла річка (Коз., Сальвія, 1959, 216); // Широко розкидатися, розсуватися. Широкі її віти далеко розпросторились в сторони (Мирний, IV, 1955, 141).
2. перен., рідко. Розповсюджуватися, поширюватися. Глухий бренькіт від того йде понад землею, розпросторюється в холодному та густому повітрі (Мирний, IV, 1955, 299); Там, у Полтавськім, у Гадяцькім, Роменськім і других повітах розпросторилась тапіа rеligiosa (Л. Укр., V, 1956, 164).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпросторююся | розпросторюємося |
2 особа | розпросторюєшся | розпросторюєтеся |
3 особа | розпросторюється | розпросторюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпросторюватимуся | розпросторюватимемося |
2 особа | розпросторюватимешся | розпросторюватиметеся |
3 особа | розпросторюватиметься | розпросторюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпросторювався | розпросторювалися |
Жіночий рід | розпросторювалася | |
Середній рід | розпросторювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпросторюймося | |
2 особа | розпросторюйся | розпросторюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпросторюючись | |
Минулий час | розпросторювавшись |