розклеєний
РОЗКЛЕЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розклеїти. Мій батько прийшов додому й радісно оголосив, що по місту розклеєні афіші, які сповіщають про прибуття української трупи на чолі з М. Л. Кропивницьким (Збірник про Кроп., 1955, 343); // у знач. прикм. В куточку конверта зяяла маленька розклеєна щілинка (Баш, Вибр., 1948, 71); На всіх чотирьох дверях, з обох кінців казарми, видніються розклеєні листки наказу (Кол., На фронті.., 1959, 52); // розклеєно, безос. присудк. сл. В одну ніч в багатьох селах району було розклеєно і розкидано радянські листівки (Коз., Гарячі руки, 1960, 8).
2. у знач. прикм., перен., розм. Який занепав духом; // Який погано себе почуває, нездужає. Коли я була у Вас тільки раз, то не через те, щоб не інтересувалась Вами чи справами, а через те, що була розклеєна і втомлена (Л. Укр., V, 1956, 353).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розклеєний | розклеєна | розклеєне | розклеєні |
Родовий | розклеєного | розклеєної | розклеєного | розклеєних |
Давальний | розклеєному | розклеєній | розклеєному | розклеєним |
Знахідний | розклеєний, розклеєного | розклеєну | розклеєне | розклеєні, розклеєних |
Орудний | розклеєним | розклеєною | розклеєним | розклеєними |
Місцевий | на/у розклеєному, розклеєнім | на/у розклеєній | на/у розклеєному, розклеєнім | на/у розклеєних |