рекрутський
РЕКРУТСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до рекрут. Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і капральським буком? (Фр., XVI, 1955, 377); Новобранці гуртом посідали, скинулись по п'ятаку, п'ють собі громадкою та пісень рекрутських співають (Л. Укр., III, 1952, 561); Мало хіба об'явилося на битому шляху розбійників з часу, як оголосили рекрутський набір? (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 104); На відміну від рекрутського оплакування, як колись було в Росії, у нас тепер проводи молодих призовників до Радянської Армії перетворюються в масове свято (Ком. Укр., 11, 1963, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рекрутський | рекрутська | рекрутське | рекрутські |
Родовий | рекрутського | рекрутської | рекрутського | рекрутських |
Давальний | рекрутському | рекрутській | рекрутському | рекрутським |
Знахідний | рекрутський, рекрутського | рекрутську | рекрутське | рекрутські, рекрутських |
Орудний | рекрутським | рекрутською | рекрутським | рекрутськими |
Місцевий | на/у рекрутському, рекрутськім | на/у рекрутській | на/у рекрутському, рекрутськім | на/у рекрутських |