почому
ПОЧОМУ, ПОЧІМ, присл. 1. Уживається в знач. скільки коштує, за скільки продається. - Ось зараз заїдемо до крамнички, спитаємо, почім кумач (Тулуб, В степу.., 1964, 209); * Образно. До нас в науку! ми навчим, Почому хліб і сіль почім! (Шевч., І, 1951, 327).
@ Знати, почому в Тростянці гребінці - уживається як погроза. Хай же наважиться [Олександра] сказати хоч слово, тоді знатиме, почому в Тростянці гребінці (Коцюб., І, 1955, 29); Знати (узнати, пізнати і т. ін. ) почому (почім) ківш (пуд, фунт, корець і т. ін. ) лиха див. лихо1; Показати, почому лікоть кваші - довести свою перевагу над ким-небудь. - Бачиш, виграли страйк... Показали Гельці, почому лікоть кваші... (Мур., Бук. повість, 1959, 34).
2. Уживається в знач. звідки, від кого. [Прісцілла:] Не треба злота моїм братам. [Панса:] Почім ти знаєш, дочко? (Л. Укр., II, 1951, 462); [Іван:] Багато заробив? [Семен:] Вісімдесят приніс! [Іван:] Ого! Та в Одарки з півсотні на схові. [Семен:] А ти ж почім знаєш? (Кроп., І, 1958, 65); - Скажи мені: чого вони сюди ходять? - запитав він, роздумливо суплячи брови. - А я почім знаю? - щиро здивувався Сергій (Тют., Вир, 1964, 160).