потягатися
ПОТЯГАТИСЯ 1, аюся, аєшся і ПОТЯГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОТЯГНУТИСЯ і ПОТЯГТИСЯ, тягнуся, тягнешся; мин. ч. потягнувся, тягнулася, лося і потягся, тяглася, лося; док. Витягатися всім тілом, розправляючи руки, ноги, стан. Виходив [Марусяк] раним-ранесенько на полонинку на широку та.. ставав, потягався моцним [міцним] своїм тілом красивим (Хотк., II, 1966, 292); Васюта підвівся з стільця, розправив свої широкі плечі, солодко потягуючись (Шовк., Інженери, 1948, 276); Кіт що є духу нявчить, а далі аж на ноги устав та потягнувсь і засвітив очима (Кв.-Осн., II, 1956, 193); З лінивими рухами одаліски вона потяглася, розпростувала гнучке молоде тіло (Коцюб., І, 1955, 285); Нечипір заспокійливо позіхнув, потім розправив руки й міцно потягся (Ле, Україна, 1940, 180); * Образно. В місті першими пробуджуються околиці. Центр ще потягується (Мушк., День.., 1967, 34); Тополя, як юна вдовиця, потяглася спросоння і очі відкрила (Голов., Близьке.., 1948, 155).
ПОТЯГАТИСЯ2, аюся, аєшся, док., розм. Тягатися якийсь час. [Антон:] Ну, коли б мені удалось ще тебе піймати хоч на одній провині, тоді б ми з тобою потягались! (Кроп., І, 1958, 170); Добре, що над головами висіла продимлена в комині шинка.. При такій закусці Сафрон з дідьком зміг би потягатися за чаркою (Стельмах, II, 1962, 217).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потягаюся | потягаємося |
2 особа | потягаєшся | потягаєтеся |
3 особа | потягається | потягаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потягатимуся | потягатимемося |
2 особа | потягатимешся | потягатиметеся |
3 особа | потягатиметься | потягатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потягався | потягалися |
Жіночий рід | потягалася | |
Середній рід | потягалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потягаймося | |
2 особа | потягайся | потягайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | потягаючись | |
Минулий час | потягавшись |