потуркотати
ПОТУРКОТАТИ, очу, очеш і ПОТУРКОТІТИ, очу, отиш, док. 1. Туркотати, туркотіти якийсь час.
2. Поїхати з туркотом. Над'їхала дорожка [дрожки], і оба Хоми.. потуркотіли до поліційної інспекції (Фр., IV, 1950, 305); Здається Даринці, що проїдуть вони ще трохи, а там уже возик потуркотить просто по зорях (Вирган, В розп. літа, 1959, 262).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потуркочу | потуркочемо |
2 особа | потуркочеш | потуркочете |
3 особа | потуркоче | потуркочуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потуркотав | потуркотали |
Жіночий рід | потуркотала | |
Середній рід | потуркотало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потуркочімо | |
2 особа | потуркочи | потуркочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потуркотавши |