полігональний
ПОЛІГОНАЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до полігона (у 3 знач.). Коли грунт у пустині не кам'янистий, то в ньому утворюються дуже глибокі та великі щілини і розколини, які перетинають одна одну під різними кутами і розбивають грунт на окремі полігональні уламки (Курс заг. геол., 1947, 85).
^ Полігональна кладка, буд. - складання і укріплення многокутних кам'яних плит, поставлених на ребро.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | полігональний | полігональна | полігональне | полігональні |
Родовий | полігонального | полігональної | полігонального | полігональних |
Давальний | полігональному | полігональній | полігональному | полігональним |
Знахідний | полігональний, полігонального | полігональну | полігональне | полігональні, полігональних |
Орудний | полігональним | полігональною | полігональним | полігональними |
Місцевий | на/у полігональному, полігональнім | на/у полігональній | на/у полігональному, полігональнім | на/у полігональних |