полущити
ПОЛУЩИТИ, щу, щиш, док., перех. 1. Обчистити від шкаралупи, лузги все або багато чого-небудь. Я дам йому [Чижу] зернят, він полущить їх у мене на долоні (Коп., Як вони.., 1948, 86).
2. Закінчити лузати все або багато чого-небудь (насіння, горіхи і т. ін.). Тільки й думала [Мар'я], щоб швидше те насіння полущити (Мирний, III, 1954, 235).
3. також без додатка. Розпушити верхній шар грунту для збереження вологи і знищення бур'янів. Гнат поставив сторчма пальці і копнув ними землю, але вогкого шару звідти не добув. - Якби ж було чим полущити, - вирвалось у нього вголос, - то би й зародило! (Панч, В дорозі, 1959, 47).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полущу | полущимо |
2 особа | полущиш | полущите |
3 особа | полущить | полущать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полущив | полущили |
Жіночий рід | полущила | |
Середній рід | полущило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полущмо | |
2 особа | полущ | полущте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полущивши |