позаминулий
ПОЗАМИНУЛИЙ, а, е. Який безпосередньо передує минулому (про який-небудь проміжок часу). Сидячи на призьбі удвох з Улькою, згадували безтурботні дні позаминулого літа (Добр., Ол. солдатики, 1961, 156); - Де ви були, Гайдай, позаминулої ночі? (Донч., V, 1957, 508).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позаминулий | позаминула | позаминуле | позаминулі |
Родовий | позаминулого | позаминулої | позаминулого | позаминулих |
Давальний | позаминулому | позаминулій | позаминулому | позаминулим |
Знахідний | позаминулий, позаминулого | позаминулу | позаминуле | позаминулі, позаминулих |
Орудний | позаминулим | позаминулою | позаминулим | позаминулими |
Місцевий | на/у позаминулому, позаминулім | на/у позаминулій | на/у позаминулому, позаминулім | на/у позаминулих |